Я звичив, що перемога — аж до того моменту, коли екран погас, я почув свою перше. Гра Aviator навчила мене не вигравати, а дихати в тиші. Це не гембінг — це духовна зупинка.

Коли екран гасне, я не шукаю вигра — я слухаю тишину. Авіатор — це не про грош, а про зупинку, що дозволяє почути себе. Це ритуал, а не залежність.

Коли екран гасне, я побачив себе не в перемозі, а в тишоті. Aviator — це не гра на прибуток, а розмова з самим собою. У тихих митах між запусками я навчився дихати знову.